Магнітне поле ядра Землі, згідно з новими даними, становить 2 міллітесла, що еквівалентно індукції магнітного поля побутових електромоторів. Для порівняння, на поверхні Землі ця величина в середньому в 100 разів менше, а індукція магнітів Великого адронного коллайдера, відхиляють пучки заряджених частинок, в 100-1000 разів більше.

До сих пір вчені вважали, що індукція магнітного поля в ядрі Землі становить всього 0,2 міллітесла, однак робота колективу авторів з Франції дозволила уточнити це значення, спираючись на багаторічні дані спостережень за тривалістю земної доби.

Незважаючи на те, що тривалість земної доби вважається рівною рівно 24 години, насправді, ця величина не постійна, вона весь час змінюється. Наприклад, 1 мільярд років тому тривалість доби становила всього 18 годин, проте приливні сили, що впливають на Землю з боку Місяця, поступово перевели частину енергії обертання Землі в енергію морських хвиль, що і викликало уповільнення її обертання.

Більш того, одне з найбільш важливих відкриттів метеорологів ХХ століття полягає в тому, що навіть сила і напрям вітрів, що дмуть з періодичністю в кілька годин, здатні вплинути на швидкість обертання Землі, сповільнюючи і прискорюючи його на зникаюче малі, але, тим не менш , що фіксуються значення.

У той же самий час, вченим було відомий і періодичний цикл зміни тривалості земних діб, вимірюваний десятими частками мілісекунд, що відбувається кожні шість-вісім років. Ці дані були накопичені в ході спостережень за тривалістю доби протягом 1925-1997 років.

Команда Ніколя Жилле з Інституту Джозефа Фур'є у французькому Греноблі припустила, що причина цих варіацій полягає в коливаннях в швидкості обертання рідкої металевої оболонки твердого ядра нашої планети.

Саме ця оболонка відповідає за існування магнітного поля у Землі. Невеликі флуктуації швидкості її обертання викликають "натяг" магнітного поля, яке прагне утримати рідку металеву оболонку на своєму місці, в результаті чого відбувається пошарове зміна швидкості обертання цієї самої оболонки. Такий ефект отримав назву "торсіонної хвилі обертання рідкої оболонки ядра Землі".

"Поширення цієї хвилі по зовнішньої рідкій оболонці ядра Землі займає, приблизно, чотири роки", - говорять вчені.

Оцінити величину цієї хвилі і допомогли спостереження за викликаними нею коливаннями тривалості земних діб, що, в свою чергу, дозволило обчислити величину індукції магнітного поля на поверхні рідкої оболонки (2 міллітесла) і оцінити це значення всередині ядра (4 міллітесла).

Тепер вчені мають визначити причини, за якими зовнішня оболонка ядра Землі періодично прискорює свій рух і сповільнюється знову.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram