Україна - танкова держава, однак є нюанси
Після розпаду СРСР Україна успадкувала значну кількість танків Т-64. За даними на 1995-й рік ВСУ мали на озброєнні 2345 машин різних модифікацій. Правда, більшість з них не відповідали навіть минулим вимогам, разом з тим недолік фінансування не давав можливості замінити їх новими танками.
В таких умовах єдиною можливістю істотно підвищити боєздатність військ стала капітальна модернізація техніки, чим і зайнялися вітчизняні фахівці практично відразу. Ще на початку 1990-х років Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені OO Морозова у співпраці з іншими державними підприємствами розпочало роботу над удосконаленням Т-64, основними напрямками якої були: підвищення вогневої потужності за рахунок вдосконалення системи управління вогнем, підвищення захищеності від сучасних протитанкових засобів і підвищення мобільності шляхом встановлення більш потужного двигуна.
Найбільш досконалим з модифікованих зразків був Об'єкт 447АМ-1 (Т-64У), вперше публічно продемонстрований під час параду на честь Дня незалежності 24 серпня 1999 року і пізніше прийнятий на озброєння ЗСУ під назвою Т-64БМ "Булат".
Однак, бойові дії на Донбасі продемонстрували, що поряд з перевагами (високий рівень захисту екіпажу за рахунок поліпшеного броні), у нього є і серйозні недоліки: навіть новий модернізований двигун є занадто слабким для його маси, яка значно збільшилася за рахунок нарощування броні (з 39 до 45 тонн). Тому в 2017-му році було оголошено, що танки "Булат" будуть передані в резерв.
Разом з тим, перші місяці російсько-української війни наочно продемонстрували і серйозні недоліки "сирих» (не модифікованих) танків Т-64. Зокрема, заступник директора Департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України Андрій Артюшенко в березні 2015-го року на круглому столі "Про невідкладні заходи щодо підвищення обороноздатності України в умовах агресії з боку Росії" пославшись на слова начальника Генерального штабу Віктора Муженко повідомив , Що до 75% втрат українських танків відбувається через ураження їх звичайними мінометними мінами і осколково-фугасними артилерійськими снарядами в верхнє півкуля - дах вежі і корму корпусу.
В даному випадку варто згадати, що за станом на 2013-й рік на озброєнні сухопутних військ України перебувало 1100 танків Т-64, плюс ще 40 перебували на озброєнні морської піхоти. Крім цього, ще 650 танків знаходилися на зберіганні на складах.
Спочатку була поширеною думка, що частина з них виявилися у ворога після анексії Криму і згодом потрапили до бойовиків "Л-ДНР", проте пізніше народний депутат і лідер "Інформаційного опору" Дмитро Тимчук повідомив, що всі українські танки з Криму (41 одиниця Т -64БВ) були перекинуті на материкову частину України.
Власне, ось це радянський спадок, а також наявність на території України підприємства-виробника (харківський "Завод імені В.О. Малишева") посприяли тому, що саме Т-64 був обраний, як основний танк з подальшим відмовою від використання Т-72 і Т -80. Правда, згодом дана стратегія була кілька переглянута, але зараз не про це.
Читайте також: Новий Т-72. Яка заміна "Оплотів" для ЗСУ .
І хоч в боях під час активної фази війни на Донбасі багато танків Т-64 були знищені ворогом (більше 300 одиниць), Т-64 все одно залишається наймасовішою модифікацією танків ЗСУ.
Станом на сьогодні після всіх втрат, модернізацій і реінкарнацій в рядах ВСУ знаходяться 710 одиниць різних модифікацій Т-64 (Т-64Б, Т-64БВ, Т-64БМ).
Тому питання подальшої модернізації Т-64 навіть сьогодні, при всіх заявах про комплектації ВСУ новими "Оплотами", розцінюється найбільш раціональним варіантом розвитку танкових військ. І, як пишуть експерти, певні напрацювання в даному напрямку є.
"Центральне бронетанкове управління ЗСУ в альянсі з приватними і державними компаніями на практиці вже відпрацювало ряд рішень на базі танка Т-64. Зокрема, істотно підвищено можливості екіпажу виявляти, розпізнавати і вражати цілі вночі. Правда, про серійному застосуванні цих рішень говорити поки не доводиться ", - пише директор Defense Express Сергій Згурець в мережі Facebook.
Правда, ті ж експерти б'ють на сполох через занадто низькі темпи модернізації даних танків і вони мають рацію. Разом з тим, не знаючи всіх нюансів (більшість з яких, не виключено, взагалі засекречені), складно робити висновки про те, наскільки наш оборонпром просунувся в цьому питанні в контексті того, наскільки він міг би просунутися. Плюс відома позиція перших осіб держави: в 2017-му році пріоритетним танком для ЗСУ офіційно оголошений вже майже культовий БМ "Оплот".
Читайте також: "Оплоти" і ПТРК: Що криється в новому оборонного держзамовлення .