Популярные статьи

BMW 3-series Coupe (Бмв ) 2006-2009: описание, характеристики, фото, обзоры и тесты

С сентября 2006 года серийно выпускается БМВ 3-й серии купе (Е92). Невзирая на свое техническое родство с седаном и Touring, купе БМВ 3-й серии имеет

Длительный тест Range Rover Sport: часть вторая

Аш длительный тест Range Rover Sport Supercharged подошел к концу. Первая хорошая новость: машину не угнали! Вторая: несмотря на соблазн, за

Audi E-tron (Ауди ) 2010: описание, характеристики, фото, обзоры и тесты

Audi E-tron, представленный на автосалоне в Детройте в январе 2010 года, совсем не то же самое, что E-tron, который выставлялся осенью на IAA 2009 во

Принципы ухода за АКБ зимой

В зимнее время года при морозной погоде аккумулятор автомобиля испытывает нагрузку намного больше, чем в летнее время. Автовладельцами замеченны

SEAT Toledo (Сиат Толедо) 1998-2004: описание, характеристики, фото, обзоры и тесты

Эта модель расширяет присутствие компании SEAT в сегменте рынка престижных автомобилей. Toledo - первый автомобиль компании дизайн которого выполнен

В 2000 г. семейство японских Corolla лишь обновилось. Спрос на эти машины падал и классическая Corolla уже не устраивала японских покупателей. Как

Skoda Octavia (Шкода Октавия) 1996-1999: описание, характеристики, фото, обзоры и тесты

Skoda Octavia - это современный переднеприводной автомобиль с поперечным расположением двигателя. На нём может стоять один из пяти моторов концерна

Chrysler PT Cruiser (Крайслер Пт крузер) 1999-2010: описание, характеристики, фото, обзоры и тесты

Дебют серийной модели PT Cruiser состоялся в 1999 году в Детройте. Компании Chrysler удалось зацепить ностальгическую струну в душе каждого простого

Примеряем Audi A6 Allroad и A8 Hybrid к нашим дорогам

Компания сыграла на контрасте, представив одновременно две модели, совершенно противоположные по идеологии: сверхэкономичный лимузин-гибрид А8 и

Toyota Tundra Crew Max (Тойота Тундра Crew Max) 2006-2009: описание, характеристики, фото, обзоры и тесты

Toyota Tundra (Тойота Тундра) проектировался как грузовик. Мощный двигатель, основательная рама и большая грузоподъемность... вот что отличает этот

Архив сайта
Облако тегов
Календарь

Правильна переробка акумуляторних батарей

Сучасні технології досягли такого рівня, що практично кожна людина сьогодні є володарем цілого ряду приладів, що потребують харчування від акумуляторних батарей Сучасні технології досягли такого рівня, що практично кожна людина сьогодні є володарем цілого ряду приладів, що потребують харчування від акумуляторних батарей. Поряд з цим актуальною стає і проблема збору та переробки старих елементів живлення, які прийшли в непридатність.

Всім сучасним акумуляторам властивий обмежений термін служби, і тому кожному власнику приладів або устаткування, що живиться від акумуляторних батарей, рано чи пізно доводиться замінювати старі батареї новими.

Однак мало кому відомо, що викидати батареї просто так в сміттєвий бак не можна, оскільки безпосередньо впливає складові акумуляторних батарей дуже згубно відображається на екології. Електроліт, який використовується в акумуляторних батареях, досить агресивний. Як правило, він являє собою розчин досить їдких і небезпечних кислот. Саме з цієї причини так важлива правильна переробка акумуляторів, які відслужили свій термін. Утилізація акумуляторних батарей дозволяє захистити навколишнє середовище від шкідливих речовин і запобігти її токсичну зараження. Недозволено викидання акумуляторних джерел живлення на громадські звалища, їх здавання в місця прийому кольорових металів! Перш, ніж ризикнути викинути акумуляторний джерело живлення в смітник, подумайте про природу і здоров'я оточуючих людей! Лише одна крихітна пальчикова батарейка може забруднити близько 20 грунту або отруїти 400 л води. Страшно собі навіть уявити, якими будуть масштаби шкоди від значно більш масивних акумуляторних батарей.

Переробку акумуляторних батарей повинні здійснювати спеціальні заводи, які мають для цієї мети відповідне обладнання, і в точній відповідності з обумовленою на міжнародному рівні технологією. Тільки в цьому випадку утилізація АКБ може бути проведена з мінімальним рівнем шкоди для навколишнього середовища.

У наш час існує цілий ряд батарей різних типів і видів, проте, процес їх утилізації за своїм механізмом у всіх випадках практично ідентичний, і забезпечується завдяки використанню аналогічного обладнання. Причина тому досить банальна - велика частина стандартних акумуляторних батарей складається з аналогічних складових частин: зазвичай пластмасового корпусу, внутрішніх пластин з різних сплавів (найчастіше активних металів) і заливки - електроліту.

Весь процес переробки акумуляторних батарей передбачає кількох послідовних технологічних процесів: слива і нейтралізація електроліту, розрізання корпусних частини акумуляторних батарей, відділення пластин від корпусу батарей, дроблення акумуляторів спеціальним обладнанням і подальше плавлення вторинної сировини в шахтних печах.

Поліпропілен від переробки Аккумуляторов

У процесі переробки акумуляторних батарей нейтралізуються елементи, що втратили свою придатність для подальшої експлуатації, вся ж інша маса знову повертається в промислове виробництво джерел живлення. Злив електроліту проводять під впливом температури в спеціально відведених для цієї мети автоматичних боксах. Електроліт зливається в спеціально призначені для цієї мети герметичні контейнери з метою його подальшої переробки. Розкол акумуляторів виробляють на конвеєрах, відокремлюючи пластини (свинець) від зовнішнього корпусу батарей. Свинцеві платини дробляться і відправляються на переплавку. З плавильних печей виходить вже чиста сировина з якого потім знову випускають акумулятори .

З плавильних печей виходить вже чиста сировина з якого потім знову випускають   акумулятори

Свинець з акумуляторів після переробки

Як вже говорилося раніше, акумуляторні батареї рано чи пізно виходять з ладу. Причини зносу більшої частини енергетичних джерел живлення криються в корозії їх електродів (окислення і розчинення в електроліті), розпушенні, обпаданні і порушення однорідності активної маси, а також в сульфатации пластин (формуванні на їх поверхні досить великих кристалів сульфату свинцю).

Помиляється той, хто вважає, що в разі вищевказаних "поломок" АКБ вдасться полагодити. Таке явище практично неможливо - після зносу акумулятор перетворюється в досить шкідливий і опарний для навколишнього середовища відхід. До складу акумулятора найчастіше входять: свинець, сульфат свинцю, сульфід свинцю, діоксид свинцю, сірчана кислота, сурма, полівінілхлорид, поліпропілен.

Важлива переробка акумуляторних батарей також і з позиції можливості вторинного використання їх компонентів у виробництві. Дефіцит свинцю в наш час на світовому ринку становить 140 тис. Т. З кожним роком рівень споживання свинцю промисловістю зростає на 5-10%, однак, незважаючи на стійкий попит на свинець, в світі продовжують закриватися підприємства по його виробництву. В наші дні таких підприємств функціонує не так вже й багато.

Зарубіжні держави, розуміючи всю масштабність проблеми, пов'язаної з накопиченням електронних відходів, вже досить давно зважилися на досить таки кардинальні заходи. Багато європейських країн практикують збір відпрацьованих елементів живлення в спеціальних контейнерах, розміщуючи їх в супермаркетах. Країни з розвиненими технологіями переробки і утилізації небезпечних відходів мають економічну вигоду від їх скупки, оскільки після переробки мають можливість отримати досить цінні матеріали. В Японії, правда, не дивлячись на високий рівень технологічного розвитку цієї країни, реалізацію подібних нововведень ще не почали - чекають моменту, коли буде придуманий найбільш оптимальний спосіб утилізації акумуляторів, і з цієї причини і далі продовжують збирати акумуляторні батареї до так званих кращих часів. В Україні ситуація дещо інакше, ніж у більшості високорозвинених країн Європи - людині, яка бажає захистити навколишнє природу від шкідливого впливу продуктів побічного розпаду акумуляторних батарей, доведеться самостійно пошукати куди їх здати. Та ще й не завжди підприємства, що займаються переробкою батарей, погодяться прийняти прийшли в непридатність батареї за просто так - безкоштовно. Що не говори, а ми живемо в Україні, і цим, думаю, вже все сказано.

Сьогодні інтернет "рясніє" оголошеннями про надання послуг з утилізації старих акумуляторних батарей. Але, мені б хотілося звернути Вашу увагу на те, що не всі підприємства, що пропонують через інтернет подібний "cервис", мають відповідний дозвіл на проведення переробки такого роду. Відсутність належної документації може бути явним свідченням неспроможності підприємства правильно провести процес утилізації старих акумуляторних батарей без шкоди для навколишнього середовища. Це не означає, що підприємств і заводів по переробці та утилізації акумуляторних батарей в нашій країні не існує. Вони у нас є, і більше того - на території нашої країни побудований один з найбільших переробних заводів в Європі. На сьогоднішній день в Європі функціонує тільки три заводи, які займаються екологічно безпечної утилізації акумуляторних батарей, і один з знаходиться в Україні. Два інших розташовані в Німеччині та Франції.

З травня 2012 року в Дніпропетровську почав функціонувати перший в Україні та СНД завод з безвідходної переробки використаних акумуляторних батарей ТОВ «Рекуперація свинцю» Міжнародної науково-промислової корпорації «Ветро Енергетичні Сонячні Технології Акумулюючі» ( «ВЕСТА»). Практикується на заводі закритий технологічний цикл дозволяє переробляти всі складові акумуляторних батарей, в тому числі і електроліт. Свинець, що отримується в процесі переробки акумуляторів виробничими потужностями заводу, використовується при виготовленні нових акумуляторів, кристалічний сульфат натрію - при виготовленні скла, шлак і гранульований поліпропілен - в дорожньо-будівельній промисловості. Переробний процес не передбачає можливості потрапляння технологічних стоків у навколишнє середовище - у виробництві застосовується виключно вода атмосферних опадів. Можливі масштаби переробки акумуляторних батарей заводом в рік складають майже 3 млн. Примірників.

Займається ефективної утилізацією акумуляторних батарей і Львівське державне підприємство "Аргентум", яке розпочало роботу з вересня 2011 року. Правда через низький екологічної свідомості більшості українців в його роботі спостерігається деякий дисбаланс. Внаслідок низького рівня організації збору акумуляторних батарей в Україні підприємство працює практично вхолосту. Правда, активісти волонтерської громадської організації "ЕкоДніпро" м.Дніпропетровська в червні цього року почали акцію по збору акумуляторних батарей - "Батарейки, здавайтеся". Метою даного еко-проекту стала організація на території Дніпропетровська пунктів прийому відпрацьованих батарейок, звідки в подальшому вони будуть вивезені на Львівський завод "Аргентум" з метою утилізації. Крім організації спеціалізованих пунктів збору волонтери зайнялися створенням сайту, який би зміг інформувати громадян України про всіх місцях прийому батарей для переробки.

Весь процес екологічно безпечної утилізації акумуляторів, що проводиться на Львівському державному підприємстві "Аргентум", виглядає наступним чином. Спочатку все що надійшли на територію підприємства батареї сортують по групах, після чого їх перемелюють, проводять суху або мокру сепарацію, отримуючи на виході з'єднання, придатні для вторинного використання у виробництві.

Основна причина скупчування акумуляторних батарей на звалищах в нашій країні криється в елементарній відсутності нормативно-правового поля, який би зміг врегулювати весь процес збору, переробки та утилізації сміття. Ще в 2006 році в Україні був прийнятий закон "Про хімічні джерела струму", який в деяких аспектах все ж торкнувся питання правильної утилізації акумуляторів, однак, як показала практика він фактично так і залишився законом на папері, практично не виконуються. Головним недоліком цього закону, як на мене, є повна відсутність чітко передбачених обов'язків громадян в питанні збору і утилізації хімічних джерел струму, а також дисбаланс в області визначення відповідальних осіб за створення і функціонування мережі пунктів збору хімічних джерел струму. Саме держава повинна покласти на себе обов'язок створення спеціалізованих пунктів прийому відпрацьованих батарей, а також, через функціонування громадських організації, підняти рівень екологічної свідомості громадян країни. Як би там не було, але саме така організаційна модель досить непогано показала себе в багатьох європейських країнах. Уже навіть інформуючи людей про шкоду викинутих на смітник хімічних джерел струму, і створюючи спеціалізовані пункти їх прийому, державні органи вносять свій внесок у захист навколишнього середовища.

Створення налагодженої системи збору та переробки акумуляторних батарей в Україні вкрай необхідно. Згідно даних опитування, проведеного з метою встановлення практики правильного поводження з акумуляторами, які прийшли в непридатність, тільки 0,3% населення України здають відпрацьовані АКБ в спеціалізовані приймальні пункти. З решти 99,7%, який взяв участь в опитуванні, 20,5% викидають АКБ в смітник, 49,6% - зливають електроліт прямо на землю, і 14,0% - зберігають батареї будинку або в гаражі.

Технологія сухої переробки акумуляторів

Технологія сухої переробки акумуляторів