- Оглянути колеса транспортного засобу. Оцінити відповідність дисків і способів їх кріплення конструкції транспортного засобу. При необхідності забезпечення доступу до елементів кріплення коліс демонтувати декоративні захисні ковпаки дисків. При установці на транспортний засіб дисків, не передбачених документацією підприємства-виготовлювача, переконатися у відсутності виступанія зовнішнього краю диска за габарити транспортного засобу, а також відсутність торкання внутрішнього краю диска елементів гальмівної системи, рульового управління і підвіски при максимальних кутах повороту керованих коліс. Візуально перевірити надійність кріплення коліс і наявність всіх кріпильних елементів. Оглянути диски і обіддя коліс на предмет відсутності пошкоджень, тріщин, неправильної установки замкових кілець.
- Оглянути шини транспортного засобу. За їх маркування визначити відповідність установки шин на осях транспортного засобу, розмірів і конструкції шин документації підприємства - виробника транспортного засобу. При установці шин, не передбачених документацією, впевнитись у відсутності виступанія боковин шин, розташованих із зовнішнього боку, за габарити транспортного засобу, в відсутності торкання частин шин, розташованих з внутрішньої сторони, елементів гальмівної системи, рульового управління і підвіски при максимальних кутах повороту керованих коліс , а також торкання біговими доріжками шин елементів кузова, шасі і оперення при максимальних ходах підвіски вгору. Переконатися у відсутності пошкоджень шин, що витягають корд, а також відшарувань протектора. При наявності на транспортному засобі ошипованних шин перевірити наявність таких шин на всіх осях і на запасному колесі, а також установку розпізнавального знака «Шипи».
- Перевірити тиск в шинах. Перевірка проводиться за допомогою шинного манометра, відповідного по межах вимірювання максимального тиску, зазначеному на шині. Якщо максимальний тиск шини зазначено в psi, слід перевести його значення в кілопаскалі (1 psi = 6,895 кПа). Значення виміряного тиску в шині не повинен перевищувати максимально допустимого, зазначеного на шині, і має відповідати нормативним значенням, зазначеним в експлуатаційній документації транспортного засобу.
- Визначити величину зносу протектора шин. Граничним зносом протектора вважається такий знос, при якому залишкова висота виступів протектора має мінімально допустиме значення на майданчику, ширина якої дорівнює половині ширини бігової доріжки протектора, а довжина - 1/6 довжини окружності шини посередині бігової доріжки або (при нерівномірному зносі) на сумарній площі такої ж величини. Довжина l зони повинна бути не більше 1/6 довжини окружності.
Ширина зони b2 більше або дорівнює 0,5b1.
Залишкова висота протектора не повинна вимірюватися в місцях розташування уступів біля основи елементів малюнка протектора і полумостік в зоні перетину канавок.
Для шин, що мають суцільне ребро по центру бігової доріжки, вимірювання висоти малюнка протектора проводиться по краях цього ребра, для шин підвищеної прохідності - між грунтозацепами по центру або в місцях, найменш віддалених від центру бігової доріжки, але не по уступах біля основи грунтозацепов і не по полумостік.
Залишкову висоту малюнка протектора можна вимірювати глибиноміром, яким обладнаний штангенциркуль, а також спеціальним шаблоном - вимірником глибини малюнка протектора.
На шинах з індикаторами зносу гранично допустима висота малюнка протектора визначається по прояву індикаторів.
Індикатор зносу - це елемент конструкції бігової доріжки шини, який вказує на граничний стан її протектора по зносу бігової доріжки. Індикатори зносу розташовуються зазвичай в поперечній площині бігової доріжки в шести радіальних перетинах. Місця розташування індикаторів позначаються на боковині різними значками, в основному абревіатурою TWI (Tread Wear Indicator).