За даними ВООЗ, щороку, більше 25% населення Землі потрапляє під ризик захворювань від вживання недоброякісної питної води. Ще Луї Пастер говорив, що 90% своїх хвороб ми «випиваємо».

Практично для всіх країн світу проблема очищення питної води стає з кожним роком все більш актуальною. Це пов'язано з повсюдно погіршенням екологічної ситуації.

Проблема питної води в Україні - загальнонаціональна. Кількість і якість води з водопроводу є суттю цієї проблеми. Поганий стан водних об'єктів - одна з основних причин низької якості водопровідної води.
Сьогодні альтернативу водопровідній воді становить бутильована очищена вода .

На даній карті показано екологічна оцінка забруднення поверхневих і підземних вод, а так само морських узбереж. Екологами визнано непридатними для пиття на Україні понад 60% української води.

↑ Збільшити

Водні запаси України вкрай невеликі. Середньорічна водозабезпеченість одного жителя України сьогодні становить приблизно 1 тис. М3, що в 15 разів нижче норми, яка визначена Європейською економічною комісією ООН. Крім того, маючи обмежені запаси прісної води, Україна, практично не має поверхневих вод, які відповідали б вимогам стандартів, що пред'являються до джерел питного водопостачання.

В середньому, на одного громадянина України приходиться до 1010 м3 / рік, коли забезпеченість водними ресурсами в Європейських країнах становить: Швеція - 24000 м3 / рік; Австрія - 7700 м3 / рік; Швейцарія - 7280 м3 / рік; Франція - 4570 м3 / рік. Луганська область є найбільш Вододефіцітний регіоном в Україні, де водний баланс на одного жителя становить, в залежності від водності року - 160-500 м3 / рік.

За даними Міністерства охорони здоров'я України відсоток проб води, що не відповідає санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками, склав:
- по Донецькій області від 8 до 11,4%;
- по Луганській області 20-27%;
- по Харківській області 11,4-15%;
- по Запорізькій області 11,4-15%.

У розвинених країнах воду з-під крана можна пити без кип'ятіння і навіть без фільтрації. В Європі вода проходить складну і дорогу очистку: багатошаровими фільтрами, озоном, ультрафіолетом. Фільтруються залізо, марганець та інші шкідливі речовини і сполуки, доводяться до норми значення рН, рівень жорсткості. А щоб вода такою ж чистою дійшла до споживача, водопровідні труби роблять з матеріалів не схильних до корозії (кераміка, мідь, пластик).

В Україні ситуація «кілька» інша. До сих пір хлорування залишається найоптимальнішим варіантом знезараження води.

Хлорування води, що містить велику кількість органічних речовин, призводить до утворення хлорорганічних сполук (ХОС), небезпечних для здоров ья людини, в изивающіх зниження імунітету, аномалії розвитку, можуть підвищувати ймовірність розвитку злоякісних новоутворень.

Зате нашими несправними водопровідними трубами (їх загальна протяжність - приблизно 50 тис. Км) можна оперезати Землю по екватору :)

На початок сторінки