1. Чарівна пил технологій
2. Пікова дама
3. нотний папірець
4. Підготовка до тестування
5. саундчек
6. Пісня для душі
7. Не спати!
8. * * *

За останні п'ять років ринок комп'ютерного звуку помітно змінився. Сильний удар по розвитку аудіокарт завдали вбудовані в материнські плати аудіочіп: якщо раніше при покупці комп'ютера нас зобов'язували купувати і дискретний звук, то сьогодні лише деякі збирачі ставлять в систему окрему карту. І причина зовсім не в тому, що вбудований тракт звучить добре, просто занадто мало людей дбає про хороше звуці. Більшість швидше куплять нову відеокарту, ніж поставлять собі гідні колонки. Для тих же, хто цінує прекрасне і хоче почути, як насправді звучить їхня улюблена композиція, ми підготували огляд новітніх звукових карт.

Вибирати нам, правда, було толком ні з чого: непрофесійних дискретних аудіокарт так мало, що їх можна перерахувати по пальцях. Більш того, ще півтора роки тому у звукових карт Creative в принципі не було гідних конкурентів, і ситуація змінилася тільки з виходом на ринок компанії ASUS, яка випустила лінійку Xonar. З того часу сталося всього два поновлення: Creative освіжила свою лінійку X-Fi, а ASUS підготувала одну нову плату. Плата ця вийшла куди цікавіше всіх інших рішень: в той час як Creative продовжує працювати більше на рекламу і вносить лише незначні зміни в свої технології, ASUS виклалася по повній і випустила кардинально новий продукт.

Отже, на тестах у нас Creative Sound Blaster X-Fi Titanium Fatal1ty Champion Series, стара знайома ASUS Xonar DX і нова ASUS Xonar Essence STX.

Чарівна пил технологій

Creative X-Fi Titanium сильно зменшилася в розмірах, обзавелася новим інтерфейсом і отримала нове оформлення.

Свої карти Creative незмінно комплектує величезним набором програм. Основний елемент управління - Creative Console. Красиво оформлена оболонка розділена на три режими: музика, ігри і запис звуку. Підемо по порядку.

У головному вікні нічого цікавого: гучність, рівень баса і середніх частот, перемикання на навушники. Куди цікавіше виглядають віконця з фірмовими технологіями: там нас чекають CMSS-3D і 24-bit Crystalizer. Взагалі X-Fi підтримує висновок звуку в 24-бітному режимі. Звучить переконливо, але в реальності це нікому не потрібно, адже навіть CD записуються з бітрейтом в 16 біт. Але Creative не була б Creative, якби не постаралася поставити таку красиву цифру на перший план.

В результаті маркетологи придумали красиву казку про 24-bit Crystalizer: чудову технологію, яка нібито може піднімати якість MP3 вище оригінального CD-рівня. Відразу скажемо, що навіть в теорії це неможливо - під час стиснення музика втрачає надто багато даних, і відновити цю інформацію вже ніяк не вийде. Максимум, що могла зробити Creative, - створити ілюзію поліпшення, і вона її створила. 24-bit Crystalizer звужує динамічний діапазон запису, додає басів і верхів, штучно підкручує тони ... і все. На виході ми отримуємо спотворений звук, який звучить просто голосніше і більш насиченим. Про відновлення втрачених деталей прийнято скромно мовчати.

Що ж, зате Creative на славу вдалася технологія CMSS-3D. Основне її завдання - створювати об'ємний звук з стереозаписи. Виходить це, звичайно, не завжди, але часом композиції починають грати новими фарбами. Також CMSS-3D вміє модулювати 7.1-канальну акустику в навушниках. Не знаємо, як це у неї виходить, але ефект справляє сильний.

Останньою рядком в режимі музики йдуть фільми. У відповідному розділі включається підтримка DTS і Dolby. До слова сказати, в подарунок до карти Creative пропонує офіційні кодеки від Dolby, що вже приємно. Реєстраційні ключі в комплекті, потрібно тільки активувати їх через інтернет.

З боку ASUS таких багатств немає. Панель управління скромна і включає в себе всі налаштування разом. Цікаво, що ASUS не стала винаходити велосипед і ліцензувала весь софт у Dolby Laboratories. І адже правильно зробила - такі речі, як еквалайзер або ефекти реверберації, вийшли в підсумку куди краще, ніж у конкурента. Особливо добре вийшла симуляція об'ємного звуку 7.1 Virtual Speakers. Розкладати стереодоріжках Xonar DX вдається набагато краще, ніж X-Fi.

Пікова дама

При установці в 5,25-відсік зовнішня панель отримує додаткові RCA-входи.

Друге, на що сьогодні звертають увагу виробники відеокарт, - це ігровий звук. І тут Creative кладе на стіл головний козир - EAX 5.0. Свого часу компанії було необхідно підігріти інтерес до своєї продукції, і вона придумала технологію розрахунку правильного звуку в іграх. До цього він ні в якій мірі не залежав від оточення: такі прості речі, як заломлення і віддзеркалення звукових хвиль, взагалі не брали до уваги. Максимум, що могли зробити розробники, - записати різну аранжування звуку для різних умов. Creative ж запропонувала розраховувати весь ігровий аудіо чесно. Тобто враховувати, де знаходиться джерело звуку, від чого цей самий звук відбивається і чим поглинається, чи виходить при цьому відлуння і як довго воно згасає. В результаті навіть звук кроків в приміщенні і на вулиці став відрізнятися кардинально.

Свого часу EAX зробила ім'я Creative і привернула безліч гравців. Однак більша їх частина потім довго і ображено плювалася на форумах: система-то, мовляв, гарна, але ... не працює. Справа в тому, що підтримка EAX повинна бути реалізована силами розробників ігор. Тобто спеціальні люди повинні сісти і написати властивості кожної поверхні, розрахувати всі нерівності місцевості і якості предметів, по ній розкиданим. Праця це, треба сказати, чималий, і мало кому дійсно хочеться їм займатися. Найцікавіше, що Creative до того ж тримається за цю технологію усіма руками і нікому її не ліцензує: максимум, що сьогодні є стороннім розробникам, - EAX 2.0 з підтримкою всього 32 джерел і вкрай обмеженим набором спецефектів. Правда, ходять чутки, що компанія, нарешті, знайшла собі кращого друга - графічного гуру NVIDIA - і що ось-ось EAX почне повноцінно підтримувати властивості об'єктів, прописаних для PhysX.

Природно, офіційно у головного конкурента Creative, ASUS, немає ніякої ліцензії на реалізацію EAX 5.0, але інженери компанії змогли з цим справитися. Серія Xonar, наприклад, повністю підтримує розкручену технологію на рівні софта. Драйвери звукової плати перехоплюють сигнали EAX від ігор, розшифровують їх, розраховують за допомогою центрального процесора звук і віддають його на карту. І адже все працює! Так, в перших версіях драйверів були помилки, і звук іноді зривався, але за півтора року ASUS багато виправила.

нотний папірець

Тигр, намальований на кожусі ASUS Xonar Essence, - репліка з древнього китайського музичного інструменту, ерху.

Як не дивно, власні кошти запису звуку аудіокартою зробила тільки компанія Creative. При переході в режим запису картка підключає драйвери ASIO 2.0. Навіщо це потрібно? Уявіть собі, що ви безпосередньо записуєте гітару: звукова плата просто не встигає захопити звук і відразу вивести його на колонки, і музику ви чуєте з затримками - грати при цьому якусь складну мелодію просто неможливо, музикант збивається з ритму. Щоб затримки виключити, застосовують спеціальні драйвери, в завдання яких входить відключення всіх непотрібних технологій і звернення всієї потужності на висновок захоплюваного звуку.

Крім цього Creative розробила досить просту і потужну програмну оболонку для початківців, за допомогою якої можна розбивати музику по каналах, накладати основні ефекти і взагалі вести пряму запис і редагувати її в реальному часі. Так що якщо ви любите музикувати вечорами і не хочете розбиратися зі складним софтом, то X-Fi вам повинен сподобатися - потужний процесор і простий софт відмінно справляються з покладеними на них обов'язками.

На жаль, ASUS такими можливостями похвалитися не може: Xonar DX, звичайно, підтримує ASIO 2.0, та й звук записує на чесних 192 кГц, а не з 92 кГц, як це робить X-Fi Titanium Champion Series, але навантажує при цьому центральний процесор так, що затримки з'являються все одно. Та й для запису доведеться використовувати сторонні редактори.

Підготовка до тестування

Компанія ASUS на ігровому ринку перевела звукові карти на інтерфейс PCIe x1.

Останнім часом звукові карти тестувати все складніше і складніше. У сухих цифрах їх показники досягли якихось захмарних висот, різницю в звук не відчуєш навіть на цілком пристойних мультимедійних колонках. Тому для загальної оцінки якості ми використовували просту акустику Sven Royal, а ось огріхи карток було вирішено виявляти за допомогою набору навушників STAX SRS 4040II вартістю близько 120 000 руб. Це японська електростатична система з високим рівнем деталізації - на ній можна розчути практично всі. Головна особливість набору - підвищені вимоги до якісної джерела звуку, він ловить найменші клацання і помилки відтворення. Але головний плюс підсилювача STAX SRS 4040II - наявність відразу трьох входів. А можливість миттєвого перемикання між звуковими картами для нас була вкрай важлива.

Так як Windows досі не навчилася толком працювати відразу з двома звуковими картами, ми зібрали дві окремі системи. На кожній з них з невеликою затримкою запускалися однакові композиції. Для підвищення правдивості тестів контрольне прослуховування велося наосліп: оцінюючи якість, ми не знали, яка карта грає в даний момент. Ну і, звичайно, ми користувалися виключно оригінальними CD-записами.

саундчек

Під кришкою ASUS Xonar Essence STX приховані основні деталі: АЦП і ЦАП, під нею ж знаходяться і змінні операційні підсилювачі.

Почали ми з ігор. Встановили Battlefield 2, BioShock і The Sims 3 (тут треба відразу сказати, що в повній мірі EAX підтримують тільки перші дві гри). Під час тестів всі карти були переведені в ігровий режим.

Завдяки Battlefield 2 ми змогли оцінити роботу аудіокарт з «масштабним звуком» - обробка безлічі джерел, правильне позиціонування, вивірка гучності. З цим завданням краще впоралася X-Fi Titanium: вона чітко відпрацьовує практично всі нюанси і відмінно розбирається з розташуванням джерел на місцевості. Якщо противник відкрив вогонь за спиною, будьте спокійні, постріли поллються саме з тилових колонок. Більш того, через деякий час ви зможете на слух визначати, на якій відстані відбувається атака. Мабуть, єдине, що нам не сподобалося, - це те, як Creative виділяє звуки ззаду. Часто карта займається тим, що зрізає у пострілів високі частоти і випинає баси: гупає вражаюче, але звучить не дуже достовірно.

Втім, з Xonar DX ситуація склалася набагато гірше: звук став просідати з самого початку, простий переклад картки в ігровий режим нічого нам не дав. Більш-менш чесний розрахунок джерел почався лише після включення технологій Dolby Laboratories, але одночасно різко знизилася швидкість гри в цілому, так як всі розрахунки Xonar DX звалила на центральний процесор.

Перевірка на BioShock повернула Xonar DX втрачене була довіра. Картка відпрацювала нітрохи не гірше X-Fi - і це великий плюс в скарбничку ASUS. Як не крути, а дія в BioShock відбувається в основному в закритих приміщеннях: при переходах з кімнати в кімнату постійно змінюється обстановка, розміри локацій і безліч інших параметрів. І те, що Xonar DX в даному випадку змогла себе показати нарівні з X-Fi, дорогого коштує. Варто відзначити, що ASUS грунтовно оновила драйвери: раніше Xonar DX пропускала повз себе деякі ефекти, тепер же ловить абсолютно все.

ASUS Xonar DX - єдина низкопрофильная звукова карта, і вона легко встане в компактний HTPC, укорочена панель йде в комплекті.

В іграх без підтримки EAX визначити, яка карта буде звучати краще, практично неможливо. Проте для чистоти тестів ми прогнали The Sims 3, і нам більше сподобалася Xonar DX - просто тому, що технології Dolby Laboratories дуже цікаво розкидають звук по каналах. І якщо камеру наблизити максимально близько, то може здатися, що ви дійсно заглянули в квартиру до гучних сусідів. А ось X-Fi в цій грі іноді пасує, плутає розташування джерел.

Переможця ігрових тестів назвати нескладно - це X-Fi Titanium. Якщо ви хочете отримати від звуку в іграх максимум (особливо якщо проект офіційно працює з EAX 5.0), то краще Creative поки нічого немає. Хоча списувати з рахунків Xonar DX все ж не варто: в принципі, якщо у вас не буде можливості безпосередньо порівняти дві картки, то різниці ви не помітите. Єдиний мінус Xonar DX - всі розрахунки вона перекладає на плечі центрального процесора, що на слабких машинах може призводити до падіння продуктивності і зниження fps.

Пісня для душі

Свого часу компанія AOpen випустила материнську плату під Pentium 4, яка була оснащена ламповим підсилювачем звуку.

Перейдемо до традиційного головному тесту для звукових карт - музики і фільмів. Адже тільки тут можна перевірити весь функціонал ЦАП. Ми запаслися музичними дисками і приступили до тестів. Першою на арену вийшла X-Fi.

Для контрольного прослуховування нами був обраний останній альбом Metallica, перший диск Guns'n'Roses і класичний концерт Вівальді. Прослуховування на простих колонках ціною в 4000 руб. особливих вражень не залишило, так як розкритися на них джерела просто не вдалося. Акустика рівно виконала всю програму, ніяких претензій. Цікаве почалося після підключення навушників від STAX. З ними стало зрозуміло, що Creative давно вже пора міняти звуковий тракт (ланцюжок, через яку проходить звук), який дістався карті ще від Audigy 2. Не можна сказати, що звук поганий, просто замість того, щоб всі сили докласти до висновку чистого і красивого сигналу, X-Fi Titanium намагається обрушити на нас міць свого процесора, включаючи всі технології разом.

Перше підключення STAX для нас обернулося легким шоком: лівий канал відверто глушив частина звуків і взагалі занадто тихо звучав. Перевіривши і замінивши міжблочні кабелі, поліпшення ми не добилися, тому звук довелося вирівнювати за допомогою підсилювача. Джерело проблеми виявився пізніше, після перевірки налаштувань карти. Виявилося, що був включений режим CMSS-3D, який безуспішно намагався створити об'ємну картину в навушниках. Після його відключення лівий канал повернувся на місце, але звук все одно не дотягував до потрібного рівня. Розслідування показало, що замішаний в цьому був 24-bit Crystalizer, включений за замовчуванням. На якісній апаратурі він давав стільки зайвих шумів і тріску, що його довелося відключити.

Панель управління у ASUS куди простіше, ніж у Creative: всі налаштування зібрані в одному вікні.

Після виключення всіх цих технологій ми почули, як дійсно працює X-Fi Titanium. Виявилося, що звук у карти блідуватий. Скінчено, вона дає пристойну фору вбудованому аудіо, але говорити про те, що з нею можна домогтися гарного і динамічного звучання, не можна. З сучасною музикою карта справляється добре, але на складних композиціях відверто пасує. Дуже часто картка провалює місця, в яких працюють відразу кілька інструментів, - їй просто не вдається розділити їх на окремі складові, і всю цю какофонію вона обрушує на нас єдиним махом. До того ж було виявлено невеликі проблеми з посиленням звуку - дуже часто наші STAX зривалися на хрип. Ну і останнє: під час сліпого прослуховування нам всього лише один раз з п'яти вдалося побачити різницю між MP3 і CD, а це дуже недобре.

Не спати!

Головна панель Creative Console чимось схожа на ресивер з величезною кількістю можливостей.

Для музики в ASUS Xonar DX є два режими роботи. Один підключає різні цікаві технології, а другий, Hi-Fi, як раз їх відключає і перекидає сили на висновок чистого сигналу без спотворень. Xonar DX дуже акуратно працює зі звуком. Це складно передати словами, але, включивши ту ж запис Paradise City від Guns'n'Roses, відчуваєш, що звучить вона саме так, як двадцять років тому її задумали самі музиканти. Все працює рівно і акуратно: якщо гітара повинна доповнювати голос, то саме цим вона і буде займатися (плата від Creative в таких місцях намагалася виділити гітарні партії і перемішати їх з вокалом). Але найголовніше, картка дуже красиво працює з акустичними інструментами, а для звукової карти це проблемне місце - дуже часто в динамічних партіях вони просто захлинаються звуком акустики, створюється відчуття, що виконавець сидить в якійсь бочці. Так ось, в ASUS цю проблему вирішили. Спасибі за це варто сказати пристойним операційним підсилювачів на виході.

Тепер про сумне. Сучасну музику в режимі Hi-Fi картка завалює. На тестах у нас був диск Брітні Спірс - Circus, багатий зацикленими електронними тактами. Тут Xonar DX підвело її ж якість: динамічні за задумом пісні легко розклалися по каналах і в підсумку зазвучали занадто чітко. А чути однакове клацання електронної тарілки раз в секунду - то ще задоволення. Довелося підключити до справи технологію Dolby 7.1 Virtual Speaker, яка розмазала всі ці призвуки рівним шаром. X-Fi якраз такі пісні давалися на ура.

Останнім тестом у нас були фільми. Тут ми хотіли в фарбах розписати процесор X-Fi і то, як він чудово декодує формати DTS і Dolby, та тільки ось Creative так і не написала відповідні драйвери під Windows Vista і Windows 7. Апаратне декодування працює тільки на Windows XP. Так що на нових системах звук кодується силами центрального процесора, ніяких переваг немає ні в однієї карти.

* * *

Якби ми були якимось музичним виданням, то, не замислюючись, віддали пальму першості картками ASUS і забули про це, але так як нас цікавлять ще й гри, то доведеться аналізувати.

Отже, карти Creative. Як не крути, а X-Fi Titanium все ще еталон в світі, і якщо вас цікавлять лише ігри, то єдиний вибір - X-Fi Titanium. Але варто розуміти, що Creative тримається виключно за рахунок реклами і створеного раніше імені: використовувати в нових звукових картах тракт від Audigy 2 - вже перебір. Ще трохи, і навіть вбудовані аудіочіп переплюнуть продукцію Creative ...

ASUS розвивається більш динамічно. Незважаючи на те, що компанія не так давно вийшла на ринок комп'ютерного звуку, вона вже перевищує Creative. І ті, кому в першу чергу потрібен відмінний звук, а не даремні технології, будуть вибирати серію Xonar. Чого вартий тільки одна Essence STX - до такої карти серії X-Fi ще дуже і дуже далеко. Так що там, це єдина плата на ринку, яка надає потужний звук, та ще й підтримує гри. Пару років тому в таке взагалі вірилося насилу.

Ще одна велика помилка Creative - цінова політика. Ми не можемо зрозуміти, чому за Sound Blaster X-Fi Titanium Fatal1ty Champion Series вимагають 7000 руб. За додаткову зовнішню панель? Не варто вона того. Що стосується звуку, то ASUS Essence STX обійдеться дешевше (6000 руб.) І при цьому залишить Creative далеко за бортом. Або візьмемо ту ж Xonar DX - за неї зараз просять менше 3000 руб., І це при більш високій якості звуку. У підсумку виходить, що, купуючи картку від Creative, ми переплачуємо в два рази за підтримку EAX 5.0 в якихось 25 іграх! Ну і найголовніше: в Windows Vista і Windows 7 не використовується DirectSound, EAX на них не працює, так що і плати X-Fi Titanium, і Xonar розраховують все через центральний процесор.

ASUS Xonar DX Sound Blaster X-Fi Titanium Fatal1ty Champion Series ASUS Xonar Essence STX Процесор ASUS AV100 X-Fi ASUS AV200 ЦАП Cirrus Logic CS4398 (24 біт / 192 кГц / 116 дБ), Cirrus Logic CS4362A (24 біт / 192 кГц / 112 дБ) Cirrus Logic CS4382 (24 біт / 192 кГц / 192 кГц, 96 кГц в багатоканальному режимі / 114 дБ) Burr-Brown PCM1792 (24 біт / 192 кГц / 132 дБ), підсилювач для навушників Texas Instruments TPA6120A2 (80 мВт , до 600 Ом) АЦП Cirrus Logic CS5361 (24 біт / 192 кГц / 114 дБ) Wolfson WM8775SEDS (24 біт / 96 кГц / 102 дБ) Cirrus Logic CS5381 (24 біт / 192 кГц / 120 дБ) Кількість каналів 7.1 в аналоговому і цифровому режимах 5.1 в аналоговому режимі, 7.1 по S / PDIF 2.0 Шина PCIe x1 PCIe x1 PCIe x1 Виходи 4х 3,5 мм джек (фронт / пліч / центр-сабвуфер / тил), 3,5 Flexi Jack ( ікрофон, S / PDIF), AUX-in, S / PDIF, вихід на фронтальну панель 4x 3,5 мм джек (фронт / пліч / центр-сабвуфер / тил), 3,5 мм (мікрофон), S / PDIF, AUX -in, HDMI, 1x вихід на панель розширення 1x RCA, 2x 6,3 мм джек (навушники / мікрофон), 1x S / PDIF, AUX-in Ціна, руб. 3000 7000 6000