
Дощ за вікном .... листопада захлеснув душу і думки, і тепер все частіше тягне на прогулянку. Дихання друзів, шум міських вулиць і бажання бути необхідним, допомагати. Мокрий асфальт, холодні підвіконня і запітнілі вікна в будинках. Одні сідають в автомобілі, а я бреду через замислений втомлений місто до поки ще не наміченої мети. Йти заради руху, жити заради життя, любити заради Бога ...
Набряклі від дощу і часу вдома чекають, коли ж їх сфотографують, згадають їх історію, щоб знову хоч на мить ожити. Шарудять шини по проїжджій частині, немов дитина тупотить ніжками по калюжах. Пройде зовсім небагато часу і замете сніг кроки на тротуарах, в одряхлілі підворіття, і лише ліхтарям затишніше стане засипати. І все це буде зовсім скоро, коли крок листопада стане тихіше, промінь сонця скоротиться і охолоне.
Дощ за вікном. Пора збиратися на прогулянку ...
рецензії
Альоша, ось ніби коротка замальовка ... дощ ... осінь ... очікування близької зими, а вийшла так якось по-доброму цікаво! І як завжди-душевно! Сподобалося!З теплом.Галіна
Любовні Казки 06.11.2015 13:42 • Заявити про порушення